Догляд за молочним обладнанням та інвентарем

Увесь інвентар і молочне обладнання треба мити відразу після використання, інакше молоко підсихає і важко відмивається. Особливо ретельно треба промивати трійники, хрестовини, заглушки, вушка, утори.

Догляд за молочними фільтрами

Фільтри з бавовняних або синтетичних тканин, які застосовують для фільтрування молока, треба щоразу після використання промити теплою водою, а потім випрати в гарячому 0,5%-му розчині за температури 55 -60 °С, сполоснути чистою водою, продезінфікувати розчином хлорного вапна (0,02% активного хлору). Фільтри стерилізують щодня в киплячій води: бавовняні впродовж 20 – 30, синтетичні – 5 – 10 хв.

Догляд за сепараторами і молокоочисниками

Після закінчення роботи сепараторів і молокоочискиків перед їх миттям від'єднують труби для подавання і відведення молока та вершків, розбирають апарати, видаляють осад із грязьового простору. Всі частини, які контактують з молоком, споліскують теплою водою, міють вручну м'яка якими щітками і йоржами в 0,5%-му мийному розчині за температури 45 – 50 °С. Потім споліскують теплою водою, дезінфікують розчином хлорного вапна (0,021% активного хлору) і споліскують водопровідною водою під тиском. Чисті деталі накривають білою тканиною, марлею і просушують на спеціальному столику або стелажах.

Догляд за збірними ємкостями для зберігання і транспортування молока

Молочні танки треба мити і дезінфікувати після кожного спороження їх від молока. Спочатку відкривають люк танка і зливають залишки молока, розбирають крани. Міють м'яка якими щітками і йоржами, використовуючи 0,5%-ві мийні розчини з температурою 45 – 50 °С. Потім споліскують танк від залишків розчину водою під тиском і дезінфікують робочим розчином хлорного вапна.

Використовують системи централізованого миття танків, які складаються з баків для мийних і дезінфекційних розчінів, відцентрових насосів, трубопроводів подавання і відкачування розчінів. За допомогою насосів через форсунки, які занурюють усередину танків, відбувається нагрівання і розсіювання мийних і дезінфекційних розчінів.

При обробці танка особливу увагу потрібно приділяти забезпеченню чистоти гумовіх ущільнювальних кілець люка, пробних краників, молокомірних склянок. Під час дезінфекції танка їх треба мити вручну. Після дезінфекції і споліскування встановлюють знімне обладнання, закривають танк, обмивають його зверху водою (у разі забруднення – з милому), насухо витирають.

Автомобільні молочні цистерни можна обробляти вручну або механічним способом.

При ручній обробці цистерну зверху обмивають теплою водою з температурою 25 – 30 °С. Потім відкривають люк і промивають внутрішню поверхню цистерни до повного видалення з неї залишків білка і жиру, застосовуючи при цьому мийні 0,5%-ві розчини, корінцеві й волосяні щітки. Ретельно вимивши цистерну і обполоснувши водою, її пропарюють упродовж 5-10 хв. Залишки парі видаляють через нещільно закритий верхній люк.

Обмивати водою внутрішні і зовнішні стінки молочних ємкостей та обладнання рекомендується під тиском із шланга, приєднаного до водопроводу або бойлера з теплою водою. При цьому на кінець шланга надівають розбризкувальну форсунку. Мийні і дезрозчини треба подавати під тиском. Для цього їх наливають у баки і за допомогою відцентрового насоса через шланг і форсунку зрошують ними внутрішні поверхні обладнання, яке обробляють.

Молочні фляг, молокоміри, а також трубки-відбірники молока, черпаки та інший невеликих розмірів молочний інвентар рекомендується обробляти після кожного використання мийними та дезрозчинами.

Догляд за охолоджувальними установками. Автоматизовані пластинчасті охолоджувальні установки, а також термоізольовані танки та інші після кожного використання міють так: спочатку споліскують теплою водою (35 – 40 °С), потім міють 0,5%-м мийним розчином за температури 55-60 °С, промивають водопровідною водою до повного видалення мийного розчину, дезінфікують розчином хлорного вапна. Потім споліскують водопровідною водою до повного видалення залишків дезінфекційних речовин.

Догляд за пастеризаційними установками

Після закінчення роботи пастеризатори міють. Особливості обробки пастеризаційних апаратів полягають у видаленні мийним розчином залишків молока і молочного каменю, який перешкоджає передаванню теплоти і пастеризації, знижуючи її ефективність, та сприяє збереженню термофільних бактерій.

Для видалення молочного каменю обладнання обробляють 0,5%-м розчином азотної кислоти, а потім 1 – 1,5%-м розчином каустичної соди. Після цього його розбирають і видаляють залишки молочного каменю з пластин або стінок щітками, а з труб – йоржами. Після збирання обладнання міють гарячою водою (90 – 95 °С).

Періодично для огляду рекомендується роз'ясненнями єднувати пластини. Якщо на них утворився пригар або молочний камінь, його слід змочити на 5 – 10 хв більш концентрованим розчином азотної кислоти, ніж для циркуляції. Потім промити пластини водою, а залишки каменю видалити щітками, змоченими у слабкому розчині кислоти. Після збирання обладнання промивають водою, а перед роботою стерилізують гарячою водою з температурою 90 – 95 °С впродовж 10-15 хв.

Трубчасті пастеризатори після закінчення роботи споліскують водою протягом 10 – 15 хв, промивають 1 – 1,5%-м розчином каустичної соди з температурою 78 – 80 °С впродовж 30 – 40 хв, потім споліскують теплою водою для видалення залишків лужного розчину. Після установки обладнання обробляють 0,5%-м розчином азотної кислоти за температури 60 – 65 °С протягом 20 – 30 хв, пропускають теплу (40 – 50 °С) воду для видалення залишків кислотного розчину.